- тужавіти
- [тужа/в'ітие]
-в'ійеи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
тужавіння — я, с. Дія за знач. тужавіти … Український тлумачний словник
тужавіючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до тужавіти … Український тлумачний словник
тужавіти — іє, недок. Висихаючи, робитися твердим, щільним, тугим; тверднути. || Наливатися, робитися пругким … Український тлумачний словник
тужавіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
тужавіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
гуміарабік — у, ч. Прозора, аморфна, яка швидко тужавіє, смола, що її виділяють деякі види акацій; використовується в текстильній промисловості, медицині, друкарській справі і т. ін … Український тлумачний словник
затужавіти — іє. Док. до тужавіти … Український тлумачний словник
карбонізатор — а, ч. Установка для насичення вуглекислим газом напоїв, розчинів у виробництві соди та при будівельних роботах для тужавіння вапняного тиньку … Український тлумачний словник
легкозастигаючий — а, е. Який легко застинає, тужавіє, твердне … Український тлумачний словник
повільнотужавіючий — а, е. Який повільно тужавіє … Український тлумачний словник